«1 липня кінець світу у Тернополі не настане» – Владислав Стемковський

Дата 1 липня 2016 р. лякає багатьох тернополян. Одні кажуть, що обслуговуючі компанії, тобто жеки, тоді піднімуть плату за свої послуги до небес. Інші – досі не зрозуміли, що насправді слід чекати від Закону України №417­-VIII «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», а невідомість – страшить.

То чого ж чекати тернополянам від «комунальної революції»? Про це «Терен» розпитав у заступника міського голови Тернополя Владислава Стемковського.
На тарифах це не відобразиться!»
Дати 1 липня не варто лякатися, – стверджує чиновник. – Це не є якийсь дедлайн чи «червона лінія» – тобто дата, що несе щось невідворотне. Цього дня не відбудеться нічого такого, що ви не зможете відмінити або відкоригувати. Дата 1 липня – умовний період, до якого усім пропонують самостійно обрати управляючу компанію, яка обслуговуватиме ваш будинок. Зрештою, визначитися із цим ви зможете навіть пізніше – до 1 серпня чи, навіть, до 1 січня.
Але ж якщо люди не зроблять цього самі, то за них вирішать інші…
Так, сформують перелік будинків, для яких міська рада проведе конкурс на визначення управителя. Проте навіть після такого відбору і призначення управителя рішенням виконавчого комітету ви все одно зможете ухвалити власне рішення жителів будинку. Щоправда, на розірвання договору зі «старим» управителем і призначення нового Закон дає два місяці. Адже господарську діяльність підприємствам треба спланувати.
Наголошую, визначитися із виконавцем послуг можуть не лише у будинках, де створили об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ – прим.). Вистачить провести звичайні збори мешканців. Навіть якщо на них не були присутні усі, хто проживає у домі, активісти мають 15 днів на те, аби обійти решту помешкань із протоколом засідання і зібрати підписи, яких бракує (треба, аби підписалися принаймні 50% + 1 мешканець будинку – прим.).

Найболючіше питання – тарифи…
На тарифах це не відобразиться! Запевняю: із 1 липня жоден тернополянин не отримає рахунків за «комуналку», які будуть удвічі-втричі вищими за попередні.
До речі, знаю, що у Верховній Раді зареєстрували законопроект, покликаний відкоригувати деякі норми вже ухваленого Закону. Причому – несуттєво, а лише для того, аби конкретизувати деякі положення, щоб надалі не було різного їх прочитання.

«Насправді, це – Закон про обслуговування будинку»
Отже, Закон України №417­-VIII «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». У народі його називають Закон про ОСББ… Які у нього є «мінуси» і «плюси»?
Почнемо із «мінусів». Закон називається – «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», а це – не відповідає його суті. Насправді, це – Закон про обслуговування будинку. Право власності і обслуговування – це кардинально різні речі! Наприклад, ви є власником автомобіля, який може виконувати функції таксі, але здійснює такі перевезення водій, якого ви винайняли. Тому у мене – чимало запитань до наших законотворців. Я навіть сказав би – законочудотворців… Чому вони той Закон не назвали так, як слід було? Звісно, їхня помилка тепер вводить інших в оману.
Утім, «плюси» – теж є. По-перше, людей підштовхують до самоорганізації. Тобто, окрім квартир, які вам належать одноосібно, ще є і спільна суміжна власність – сходові клітки, а також власність спільного користування – горища, підвали тощо. І усім цим треба навчитися правильно розпоряджатися. Окрім того, не варто забувати про прибудинкову територію. Адже вона часто є «яблуком розбрату» між забудовником і мешканцями, між міською радою і мешканцями окремих будинків. Звісно, записати на себе частку прибудинкової території не зможе ніхто. Цю ділянку можна лише оформити на якусь юридичну особу, у якій ви є одним із співзасновників, пропорційно до площі вашого житла. Так, об’єднати зусилля доведеться, адже від стану спільного майна залежить і стан власного. Наприклад, якщо у вас квартира на останньому поверсі, а дах – спільна власність – протікає, то мусите цю проблему вирішувати всі разом! Усе – у ваших руках, і нарікати на Порошенка чи Путіна, тощо, немає сенсу…
По-друге, великих змін у Тернополі Закон не спричинить. Адже у нас давно немає комунальних жеків, а є приватні підприємства, які обслуговують житловий фонд. По-третє, конкуренція на цьому ринку в нас існує вже давно. Заяви про зміну балансоутримувача на прохання мешканців ми ухвалюємо майже на кожному засіданні виконкому. До того ж, у нас – понад 300 ОСББ. Для такого міста, як Тернопіль, це – дуже велика цифра і один із найкращих показників в Україні. Причому більшість наших ОСББ – реальні, «живі», а не створені на папері.

«Капітальний ремонт перед передачею ніхто робити не буде»
Згуртуватися, напевно, найважче. Я робила спроби переконати сусідів створити ОСББ… По-перше, у жодному із будинків поруч не захотіли брати до себе в діюче ОСББ дім із 40-річною історією, де все «тріщить по швах». По-друге, люди – переважно літнього віку почали згадувати, що їм винна держава, тож ОССБ, мовляв, не потрібне…
Зробити капітальний ремонт в одному багатоквартирному будинку нині коштує кілька мільйонів гривень. Щоб попередній балансоутримувач чи виконавчий комітет, установа, організація зробила перед передачею капітальний ремонт будівлі – такого не буде. Треба говорити правду! За кошти із казни ми можемо відремонтувати хіба що якийсь конструктивний елемент.
Як на мене, чим старший будинок, тим швидше треба робити ОСББ. Бо ситуація – лише погіршується. Функція ОСББ – у зборі коштів від співвласників квартир. Натомість обслуговувати будинок ОСББ не зобов’язане. Воно збирає гроші, акумулює їх, контролює якість робіт, які саме замовляє, а також підписує акти. Але це зовсім не означає, що у складі ОСББ має працювати двірник, слюсар, сантехнік, електрик тощо. Ви можете найняти те саме обслуговуюче цілісне підприємство або замовляти у нього певні послуги. Інший варіант – укласти угоди із різними компаніями, які надають спеціалізовані послуги – сантехнічні, електротехнічні та інші. Тобто ОСББ – це не острів, де ви всі мусите брати в руки лопати і копати навколо будинку.

Схоже, більшість досі не зрозуміла, що таке те об’єднання насправді…
Біда у тому, що перекрутили саме поняття «ОСББ». У нас взагалі реформа житлово-комунального господарства перетворилася на суцільну «ОСББізацію». Навіть на рівні Києва, якщо йдеться про реформу, то відразу звучить слово ОСББ. Але ж це – лише один із елементів реформи! І ніхто не говорить: давайте замінимо фахове обслуговування житлового фонду на громадську організацію.
Я постійно підкреслюю: будинок – це не тільки комфорт і сервіс, не тільки тарифи і рахунки, оплата. Це – безпека! Адже компактне проживання великої кількості людей на поверхах різного рівня, де є плити перекриття, мережі електро- і водопостачання, особливо небезпечне газопостачання, це все треба сприймати як інженерно-технічний комплекс. І будь-які порушення правил та норм можуть призвести до техногенної катастрофи, людських жертв, причому не тільки мешканців квартири-«порушника», а й сусідніх. А тому – зібрати «гурток макраме», який буде обслуговувати дім, не вийде! Бо інакше – ми дискредитуємо саме поняття реформи.

«Грошей там не роздають, зате вигоди інформаційної – через край»
Дехто каже, що після 1 липня жеків не стане…
Ставити питання: «Хто переможе – ОСББ чи жеки?» взагалі не можна, бо це – зовсім різні інституції. У них – різні завдання, різна функція. Ось тому: ОСББ – це об’єднання співвласників квартир, а житлово-експлуатаційні підприємства – це підрядники, виконавці робіт. Вони можуть робити усе в комплексі, а можуть винаймати інші компанії, наприклад, клінінгові – для прибирання під’їздів і території тощо.
Тобто, ОСББ може найняти окремо – фірму, що обслуговуватиме покрівлю, окремо – підприємство, що стежитиме за мережами… Або замовити послуги у того, хто виконує все це – в комплексі, тобто у приватних контор, які люди досі називають жеками.

У Тернополі вже є Ресурсний центр ОСББ із питань чистої енергії. Туди може прийти будь-хто?
Так, у центрі завжди відчинені двері. Те приміщення пустувало досить довго. Після того, як звідти виїхав банк, воно перебувало у плачевному стані. Ми нікому більше не хотіли віддавати ті кімнати в оренду, бо розуміли: розташування у центральній частині міста, по сусідству із управлінням ЖКГ – дуже зручне для тернополян, які прагнуть отримати пораду, як створити ОСББ чи як правильно у ньому все організувати. Ось такий конференц-майданчик нам врешті вдалося створити. Грошей там не роздають, зате вигоди інформаційної – через край.
Але це – не все, адже цей офіс також слугує Ресурсним центром із питань енергоефективності. Питання ОСББ – лише нині кон’юнктурне. Мине 3-4 роки і активність спаде. Натомість питання економії енергії буде актуальним десятки років. Адже ми зараз витрачаємо втричі більше ресурсів, ніж будь-яка інша країна Європи. Потрібні насправді не надто великі зусилля і вкладення, аби зберігати енергію. Тобто 1 липня кінець світу не настане! Ми лише зробимо крок до розумного і ефективнішого управління спільним майном…

Тернопільські експрес-новини “Терен”