Верховний Суд України в постанові (у справі № 6-2951цс15) від 20.04.2016 р. дійшов такого висновку: відсутність укладення договору з позивачем не позбавляє відповідача обов’язку оплатити надані йому послуги в межах строку позовної давності.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями та споживачами, а також їхні права й обов’язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 р. № 1875-IV (далі — Закон про ЖКП).
Хоч у ч. 1 ст. 19 Закону про ЖКП й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються лише на договірних засадах, проте, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону про ЖКП, споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону про ЖКП обов’язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, установлені договором або законом.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону, споживачі зобов’язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Лише факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.